- 160 років від дня народження Юлія Ставровського-Попрадова (1850-1899), українського та російського поета, етнографа, мовознавця, історика
- 160 років від дня народження Івана Омеляновича Левицького (1850-1913), українського бібліографа, письменника, журналіста, члена НТШ
- 130 років від дня народження Миколи Памфіловича Вашетка (1880-1960), українського патофізіолога
- 80 років від дня народження Омеляна Теліжина (1930), українського живописця, скульптора, дизайнера (Канада)
- Святвечір водохресний. Голодня кутя.
Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є Голодна кутя, голодний Святвечір чи друга Вілія, що припадає на 18 січня.
Як і на Багату кутю, на Голодну готували лише пісні страви, але в меншій кількості. Що стосується обрядів, то в різних регіонах України вони дещо відрізняються один від одного. Так в одних випадках Дідуха спалювали на Маланки, або вночі чи вранці Нового року - в інших - частину обрядового снопа тримали до Голодної куті, і як тільки темніло, виносили надвір і спалювали, "щоб тамний дух накликав весну".
Ввечері в церквах робили відправу і святили "вечірню воду", яка вважалася значно кориснішою ніж "йорданська". Повернувшись з відправи, господар робив з кількох колосків чи цілющих трав кропило, наповнював миску свяченою водою і окропляв разом з сином все господарство, хату: двері, віконці, мисник.
Як і годилося, вечірню трапезу починали і завершували кутею.
Спостерігають: блищать зірки - на врожай зернових; повний місяць - до весняного паводку; вітер з півдня - літо з грозами.
Кажуть що вода, сніг у цю ніч дуже помічні, зцілюють різні недуги, а вода зберігається в посудині роками.
|