|
7 січня |
|
- Різдво Господа Ісуса Христа Приспів. А в одному та й не побувала. Приспів. У церкви розпочинається нічна Божа служба, яка закінчується о 4-5 годині. Той, хто був на церковній службі, зайшовши до оселі, урочисто оповіщав хатніх: - Христос народжується! Йому відповідали: - Славимо його! Після привітання родина сідала за святковий, багато накритий Різдвяний стіл. Удосвіта 7 січня хлопчики, підкреслюємо тільки хлопчики, йшли колядками вітати родичів та сусідів зі святом Різдва Христового. Жінки до обіду нікуди не ходили. Надвечір починається масове гуляння і колядування. Колядують уже не тільки діти, ай молодь і дорослі. Відома безліч колядок. Одні з них оспівують сонце, місяць. Інші возвеличують господаря, його сім'ю. Одні - народження Христа, інші чаклунів або ж народних героїв... А мета їх одна - порадувати, повеселити народ: Нова радість стала, Якой і не бувало, Над вертелом Звізда ясна На весь світ засіяла. Прошу тебе дарю - Небесний владарю, Даруй літа щасливії Цього дому господарю. Цього дому господарю, Та ще його господині. Даруй літа щасливії Та й усій його родині. Або ж така щедрівка: Добрий вечір тобі, пане господарю, Приспів: Радуйся ой радуйся, земле, Син божий народився Застеляйте столи та всі килимами. Приспів. Та кладіть калачі з яркої пшениці. Приспів. Не дивлячись на осуд церкви віддавали данину язичеству - рядились і гадали. Зодягались у вивернутий назовні кожух, прилаштовували роги, хвіст, вішали на шию дзвіночок. Таким чином робили козу. З нею ходили циган з циганкою, лікар та інші. До складу святкових обрядів, як народна забава входило і гадання. Гадали на різних речах: черевиком, сокирою, воском, під вікном, на дзеркалах, на картах, по руці та ін. - 110 років від дня народження А.Д. Лебединця (Бас-Лебединця) (1895-1979), українського композитора і хорового диригента - 100 років від дня народження М.М. Сокири (1905-1979), одного з керівників підпільного руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни |