7 січня


- Різдво Господа Ісуса Христа
     Різдво Господа Ісуса Христа - одне із найвеличніших і найбільших свят у святковому календарі. Воно святкується в усьому світі. І кожен народ вкладає в нього свій зміст, свою форму.
     Свято Різдва в Україні винятково багате, веселе, радісне й величаве. Воно відрізняється з-поміж подібних свят інших народів своєю особливою обрядністю, багатством фольклору, оригінальністю етнографії.
     Свято Різдва поєднало в собі вірування наших стародавніх предків (язичників) та елементи християнської культури.
     Готуються до нього заздалегідь. З 28 листопада починається Різдвяний або Пилипівський піст, який триває 40 днів. Завершується він удосвіта 7 січня.
     А напередодні, коли на темно-синьому небі з'явиться перша зірка, в оселі запалюють різдвяні свічки, вся сім'я сідає за щедро накритий стіл і починається свята вечеря.
     У деяких регіонах України ввечері 6 січня діти ходять щедрувати.
     У таких щедрівках, як правило, оспівується господар, господиня, їхні діти. Їм зичать здоров'я, щастя, а їх господарству достатків та щедрого приплоду:
           Ой сивая тая зозуленька.
           Приспів:
           Щедрий вечір, добрий вечір,
           Добрим людям на здоров'я.

           Усі сади та й облітала.
           Приспів.

           А в одному та й не побувала.
           Приспів.
     У церкви розпочинається нічна Божа служба, яка закінчується о 4-5 годині.
     Той, хто був на церковній службі, зайшовши до оселі, урочисто оповіщав хатніх:
     - Христос народжується!
     Йому відповідали:
     - Славимо його!
     Після привітання родина сідала за святковий, багато накритий Різдвяний стіл.
     Удосвіта 7 січня хлопчики, підкреслюємо тільки хлопчики, йшли колядками вітати родичів та сусідів зі святом Різдва Христового. Жінки до обіду нікуди не ходили.
     Надвечір починається масове гуляння і колядування. Колядують уже не тільки діти, ай молодь і дорослі.
     Відома безліч колядок. Одні з них оспівують сонце, місяць. Інші возвеличують господаря, його сім'ю. Одні - народження Христа, інші чаклунів або ж народних героїв... А мета їх одна - порадувати, повеселити народ:
           Нова радість стала,
           Якой і не бувало,
           Над вертелом
           Звізда ясна
           На весь світ засіяла.
           Прошу тебе дарю -
           Небесний владарю,
           Даруй літа щасливії
           Цього дому господарю.
           Цього дому господарю,
           Та ще його господині.
           Даруй літа щасливії
           Та й усій його родині.

     Або ж така щедрівка:
           Добрий вечір тобі, пане господарю,
            Приспів:
               Радуйся ой радуйся, земле,
               Син божий народився

           Застеляйте столи та всі килимами.
               Приспів.

           Та кладіть калачі з яркої пшениці.
               Приспів.
     Не дивлячись на осуд церкви віддавали данину язичеству - рядились і гадали.
     Зодягались у вивернутий назовні кожух, прилаштовували роги, хвіст, вішали на шию дзвіночок. Таким чином робили козу. З нею ходили циган з циганкою, лікар та інші.
     До складу святкових обрядів, як народна забава входило і гадання. Гадали на різних речах: черевиком, сокирою, воском, під вікном, на дзеркалах, на картах, по руці та ін.

- 110 років від дня народження А.Д. Лебединця (Бас-Лебединця) (1895-1979), українського композитора і хорового диригента
- 100 років від дня народження М.М. Сокири (1905-1979), одного з керівників підпільного руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни