15 лютого


- Стрітення Господнє
     За законом Мойсея всі єврейські батьки повинні були першого хлопчика принести в храм для посвяти Богу.
     На сороковий день від народження Ісуса Мати Божа з Йосифом вирушили разом з сином до храму. Тоді ж у Єрусалимі жили двоє праведників - Симеон і пророчиця Анна. Вони знали, що не помруть, доки не побачать Спасителя, хоча Симеону було близько 300 років. Старенькі зустріли Марію на порозі храму. Симеон взяв на руки дитину і сказав : "Тепер, Владико, відпускаєш мене з миром, бо я бачив те спасіння, яке приготовлене усім людям". Ця подія, коли зустрілись старозавітні святі з Ісусом, лежить в основі свята.
     У цей день у храмах йде служба, святять воду й свічки. Свічка називається громничною : Ії запалюють після повернення з церкви, щоб мороз дерев не поморозив, а повінь посівів не знищила. Ії давали помираючій людині в руки для очищення від гріхів.
     В народному календарі Стрітення - це день коли зима зустрічається з весною. За народними прикметами, якщо на Стрітення відлига - буде рання й тепла весна, сніг - весна буде дощова й холодна, а заметіль - на затяжну весну. Якщо льодяні бурульки довгі - будуть заметілі, короткі - скоро весна.Є українські приказки, які зводяться до того, що холод на Стрітення передбачає ранню весну і навпаки : "Якщо півень води нап'ється, то хлібороб горя набереться" , "На Стрітення птиця до гнізда повертається, а хлібороб до плуга" , "Дми не дми, а не к Різдву йде - к Великодню" .