- 90 років від дня народження М.С.Коломійця (1915-1994), українського архітектора, художника і мистецтвознавця
- Введення в храм Пресвятої Богородиці. Третя Пречиста
Вважається, що останній цикл свят завершує Введення, що має цілу низку геохідних назв: Видення, Введення в храм пресвятої Богородиці, третя Пречиста. Цим днем ознаменовували закінчення сліборобського циклу та обробітку технічних культур. Вважалося за гріх після Введення і до Благовіщення(4 квітня) копати або зрушувати землю, "бо вона спочиває і на літо сили набирається".
Із Введенням пов'язані також численні обряди з водою. У деяких місцевостях побутував старовинний звичай святити воду. Ввечері йшли до того місця, де зливаються три річки, або ж набирали воду в стількох криницях і вдома перепускали її через вогонь(деінде до таких місць навіть робили хресний хід з попом та хоругвами; щоправда, не всі священники брали участь у цьому ритуалі, вважаючи його "поганським"). Але в народі свято вірили, що саме така вода є священною і вельми помічною від усіляких хвороб, нею можна відігнати недобрі сили, зокрема відьом, чи причарувати хлопців...
Кажуть, коли Діві Марії виповнилося три роки, її повели в храм для посвячення Богу. Їй назустріч вийшов перщосвященник, зустрів і благословив Марію, а потім повів у найсвятіше місце в храмі, куди мав право заходити лише сам, та й то один раз на рік.
За цим святом прогнозували й погоду.
Скільки на Введення води, стільки на Юрія (6 травня) трави.
Як є на Введення вода, то буде в мисці молоко.
Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забиває гвіздки, то люта зима буде.
Хоч і мовиться, що "Введенські морози ще зими не роблять", але під цю пору стає холодніше й холодніше. Остигла земля вже чекає білої шуби, сподіваючись, що "Третя Пречиста снігом покриває".
|